Що таке ринок праці?
Ринок праці — це місце, де попит на роботу зустрічається з її пропозицією. Компаніям потрібно, щоб задачі були виконані, люди пропонують свій час і навички, а ціна, яка між ними встановлюється, — це зарплата. На відміну від більшості ринків, він сильно залежить від законодавства, від географії і від того, що предмет обміну неможливо відділити від людини.
Для HR-команди це не абстракція. Майже всі цифри, про які всередині точаться суперечки, від зарплатних вилок до тривалості пошуку, визначаються ззовні — ринком, на якому ви наймаєте.
Пропозиція — це наявна робоча сила: хто може працювати, хто хоче і хто має саме ті навички, про які йдеться. Вона змінюється разом із демографією, освітою, міграцією та готовністю людей переїжджати чи працювати віддалено. Попит йде від компаній і залежить від стану економіки, технологій і того, як організована робота, включно з аутсорсингом і роботою з незалежними підрядниками. Над усім цим стоїть трудове законодавство, яке задає мінімальну зарплату, робочий час, правила звільнення і саме поняття трудових відносин.
Коли попит перевищує пропозицію, важелі в руках кандидатів. Коли навпаки — у роботодавця. Щоб зрозуміти, де ви зараз, національна статистика не потрібна: власні дані по найму покажуть це раніше.
Якщо два із цих показників рухаються разом протягом кварталу — це сигнал ринку. Якщо рухається один, справа зазвичай у тексті вакансії.
Термін однина, реальність ні. Кожна роль, рівень і локація — це фактично окремий ринок із власною ціною і власним дефіцитом. Саме тому компанія може півроку шукати одного спеціаліста і водночас отримувати сотні відгуків на сусідню вакансію. Віддалена робота розширила частину таких ринків і залишила решту суворо локальними, а найм за кордоном означає конкуренцію за грошима вже з роботодавцями іншої країни.
Є ще внутрішній ринок. Він є в кожній компанії, незалежно від того, чи вона це визнає: люди переходять між командами, і внутрішній рекрутинг конкурує із зовнішнім ринком за ті самі ролі, зазвичай дешевше і з коротшим входом у роль.
Найочевидніше — оплата: вилки, побудовані без бенчмаркінгу зарплат, від'їжджають від ринку, аж поки або офери перестають приймати, або compa-ratio тихо показує, що ви переплачуєте. Поза оплатою стан ринку визначає, наскільки далеко має дивитись планування персоналу, чи дешевше закрити розрив у навичках наймом чи навчанням, і скільки мають витягнути на собі бренд роботодавця і EVP, коли виграти лише зарплатою не виходить.
Три шари даних за корисністю. Власна воронка найсвіжіша і найбільш специфічна саме для вас. Далі — обсяги вакансій і опубліковані вилки по тій самій ролі в тому самому місті, вони оновлюються щотижня. Національна статистика по зайнятості та зарплатах — остання: вона надійна і задає загальну рамку, але майже завжди відстає на кілька місяців від того, що рекрутери вже відчули. Повільні дані показують напрямок, швидкі — дають підставу для рішень цього кварталу.
У Recruit сама воронка є вашим інструментом ринку: джерела, етапи та конверсія по кожній вакансії показують, де кандидати зупиняються і як та сама роль поводиться цього кварталу порівняно з минулим. Вакансії публікуються на джоб-борди з одного місця через мультипостинг і через кар'єрний сайт, із інтеграціями до Work.ua, Robota.ua та Djinni, тому відгуки з кожного каналу можна порівнювати, а не збирати вручну. Prospector закриває сорсинг, коли ринок занадто вузький, щоб чекати на відгуки.
З внутрішнього боку заявка на вакансію несе зарплату, рівень, локацію та юридичну особу, погоджені ще до відкриття ролі, а звіти в HR-аналітиці показують чисельність, стаж і плинність у розрізі відділів і локацій. Це друга половина картини: що ринок робить із людьми, які вже працюють у вас.
Ми покажемо, як PeopleForce автоматизує HR-процеси, скорочує ручну роботу та допомагає командам економити до 80 годин щомісяця.