Аутстафінг

Аутстафінг (англ. outstaffing: виведення персоналу за межі штату) — це тип моделі віддаленого найму, при якій компанія-підрядник надає фахівця або групу професіоналів для участі в проєкті клієнта на період дії контракту. При цьому клієнт повністю контролює і керує “орендованою” командою або фахівцем, а компанія-підрядник займається підбором, юридичними аспектами співпраці, оплачує зарплату і проводить HR-процеси.

Які цілі аутстафінгу?

1. Оптимізація робочого процесу та бюджету;
2. Зменшення навантаження на HR-фахівців і бухгалтерів;
3. Мінімізація ризиків для компанії при виникненні юридичних суперечок.

Модель роботи аутстафінгу

Дана віддалена модель найму складається з наступних основних процесів:

1. Процес найму: вибір профілів кандидатів, складання короткого списку профілів на основі тесту, проведення короткої технічної співбесіди та подання листа про наймання/пропозицію.
2. Процес адаптації (онбординг): надання робочого місця та засобів зв’язку, знайомство з продуктом, компанією, відстеження та моніторинг.
3. Робочий процес: обговорення, відстеження прогресу проєкту, вирішення проблем, виконання договірних зобов’язань.

Плюси аутстафінгу

Аутстафінг має ряд переваг для бізнесу:

1. Контроль над співробітниками або командою: замовник має право керувати аутстаф-працівником або командою, як й іншими співробітниками в штаті.
2. Економія бюджету: це дешевший ресурс у порівнянні зі штатними співробітниками, оскільки вони виключають витрати на управління ризиками та накладні видатки.
3. Гнучкість команди: клієнт по закінченні проєкту або завдання може розпрощатися з аутстаф-командою або співробітником і при необхідності знову відновити співпрацю або найняти нову команду професіоналів.
4. Просте управління пріоритетами: клієнт може ввесь свій час приділяти розвитку проєкту, а всіма організаційними моментами буде займатися підрядник.
5. Висока ефективність і продуктивність: аутстаф-фахівці посилюють команду проєкту та допомагають швидше й ефективніше досягати поставлених KPI.
6. Зниження вартості проєкту: завдяки аутстаф-команді, замовник залучає до роботи менше офіційних співробітників. У результаті компанія-замовник платить менше податків, заробітних плат і відповідних витрат.

Мінуси аутстафінгу

Модель аутстафінгу досі не широко використовується в бізнесі. Причина — існуючі недоліки:

1. Складне управління комунікаціями: щоб увійти в курс справ і влитися в команду замовника, аутстаф-співробітникам необхідний час і правильний онбординг. Як результат, реалізація задачі може затягнутися.
2. Мотивація команди — великий виклик: штатні співробітники часто всією душею вболівають за реалізацію проєкту, а для аутстаф-працівника це чергова тимчасова робота. Керівнику може бути досить складно мотивувати аутстаф-працівника для досягнення максимальних результатів.
3. Часові пояси. Аутстаф-працівник може жити і залучатися для аутстафінгу з іншої країни. Часто через різницю в часі дзвінки або інша комунікація можуть бути проблемними. Як результат, паузи або затримки в реалізації завдань.

Аутстафінг в Україні

У Податковому кодексі України досі не існує терміну “аутстафінг”, але є визначення Послуги з надання персоналу, а також існує стаття №39 про Зайнятість населення України. Саме ці два поняття юридично закріплюють існування аутстафінгу в Україні.

Аутстафінг і аутсорсинг: у чому різниця?

Іноді аутстафінг можуть плутати з іншою популярною моделлю віддаленого найму працівників: аутсорсингом. Щоб розрізняти ці два поняття, давайте визначимося зі значенням терміна “ аутсорсинг ”.

Аутсорсинг (англ. out “зовнішній”, source “джерело”) — це делегування бізнес-задач третім особам, які є фахівцями в певній сфері.

На відміну від аутстафінгу, де замовник наймає фахівця або команду для інтеграції в середину своєї компанії з правом керування, то при аутсорсингу зовнішня команда незалежно вирішує поставлене вами завдання. Замовник при цьому стежить, коментує, вносить правки, але не управляє командою виконавців.