Відпустка у зв'язку з народженням та доглядом за дитиною (parental leave) — це гарантований законом час відсутності для батьків із збереженням робочого місця: декретна відпустка, відпустка батька при народженні дитини та відпустка для догляду до трьох років.
Parental leave — це загальний термін для гарантованих законом відпусток, які надаються працівникам у зв'язку з народженням або усиновленням дитини і доглядом за нею. В українському законодавстві єдиного терміна немає: під parental leave потрапляють відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (в побуті — «декретна»), відпустка при народженні дитини для батька та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На відміну від відпустки на розсуд роботодавця, всі вони є правом працівника, відмовити в якому не можна, а робоче місце зберігається на весь період.
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 179 КЗпП, стаття 17 Закону «Про відпустки»). Триває 126 календарних днів: 70 до пологів і 56 після (70 після — у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей; 180 днів — для жінок зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи). Надається повністю незалежно від фактичної дати пологів на підставі електронного листка непрацездатності. Оплачується допомогою по вагітності та пологах у розмірі 100 % середньої зарплати за рахунок Пенсійного фонду незалежно від страхового стажу; роботодавець подає заяву-розрахунок і виплачує кошти працівниці. За бажанням до неї можна приєднати щорічну відпустку.
Відпустка при народженні дитини (стаття 77-3 КЗпП, стаття 19-1 Закону «Про відпустки»). Одноразова оплачувана відпустка до 14 календарних днів без урахування святкових, яка надається чоловіку, дружина якого народила дитину, або батьку дитини, який не перебуває в шлюбі з матір'ю, але проживає з нею спільно, а також бабі, діду чи іншому родичу, який фактично доглядає за дитиною. Заява подається не пізніше трьох місяців з дня народження, оплачує роботодавець.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 179 КЗпП, стаття 18 Закону «Про відпустки»). Може бути використана повністю або частинами матір'ю, батьком, бабою, дідом або іншим родичем, який фактично доглядає за дитиною; батько має на неї самостійне право без довідки з місця роботи матері. Зарплата не виплачується, держава надає лише допомогу при народженні дитини через органи соцзахисту. Працівник може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, зберігаючи право на відпустку, і має право перервати її в будь-який момент. Цей період зараховується до загального і страхового стажу, але не дає права на щорічну відпустку, тобто накопичення днів відпустки на цей час зупиняється.
Стаття 184 КЗпП забороняє звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок і працівників, які мають дітей до трьох років, крім випадків повної ліквідації підприємства з обов'язковим працевлаштуванням. Посада зберігається на весь час відпустки, а на місце працівника можна прийняти тимчасового за строковим трудовим договором. Матері дітей до півтора року мають право на оплачувані перерви для годування, а батьки дітей до 14 років — на гнучкий режим робочого часу за заявою. Медичне страхування, бонуси та інші бенефіти на період відпустки закон не регулює — це вирішує політика компанії, і доплата до повної зарплати чи збереження страховки є сильним інструментом утримання.
У Польщі мати має 20 тижнів декретної відпустки, батько — 2 тижні, а далі обоє ділять 41 тиждень батьківської відпустки, з яких 9 тижнів закріплено за кожним і не передаються; все оплачує ZUS. В Аргентині — 90 днів для матері та лише 2 дні для батька за законом, хоча колективні договори часто збільшують цей строк. У США оплачуваної відпустки на федеральному рівні немає, закон FMLA гарантує 12 тижнів неоплачуваної. Директива ЄС про баланс роботи та особистого життя встановлює мінімум 10 робочих днів для батька та 4 місяці батьківської відпустки на кожного з батьків, і саме до цих норм поступово наближається трудове законодавство України.
Заздалегідь сплануйте передачу справ: домовтеся з працівником і керівником, кому переходять задачі і чи потрібен тимчасовий працівник. Підготуйте документи: заяву, листок непрацездатності або свідоцтво про народження, наказ, заяву-розрахунок до Пенсійного фонду зі строком подання. Тримайте працівника в інфополі за бажанням, без робочих зобов'язань. Підготуйте повернення: короткий повторний онбординг, оновлені доступи та техніку, розмова про графік і навантаження в перші тижні. І ставтеся до відпустки батьків як до норми: те, чи чоловіки реально беруть 14 днів при народженні дитини, багато говорить про культуру компанії.
У модулі обліку відпусток PeopleForce декретна відпустка, відпустка при народженні дитини та відпустка для догляду до трьох років налаштовуються як окремі типи відсутності зі своєю тривалістю, ознакою оплачуваної чи неоплачуваної, маршрутом погодження та обов'язковими документами; для юросіб у різних країнах можна задати різні політики. Тривалі відсутності видно в календарі команди та в профілі працівника, тому керівники й колеги знають, хто відсутній і до коли. Заяви, накази та свідоцтва зберігаються в документах працівника і підписуються через електронний підпис, зокрема КЕП у Дія.Підпис, а автоматизовані робочі процеси створюють задачі на передачу справ і повернення до роботи, щоб нічого не залежало від того, чи хтось згадає про дату.
Ми покажемо, як PeopleForce автоматизує HR-процеси, скорочує ручну роботу та допомагає командам економити до 80 годин щомісяця.