Коли вихідна допомога обов'язкова, як її розраховують, що зазвичай входить у пакет при звільненні і як провести це в межах коректного офбордингу
Вихідна допомога (severance pay) — це виплата, яку роботодавець надає працівнику, трудові відносини з яким припиняються з ініціативи компанії або з незалежних від нього причин — найчастіше при скороченні, ліквідації посади чи реорганізації. Її мета — підтримати людину між останньою зарплатою і новою роботою. Залежно від країни вихідна допомога може бути законодавчою гарантією, умовою договору або добровільною виплатою в обмін на угоду про відсутність претензій.
При звільненні часто збігаються три виплати, і їх легко переплутати. Остаточний розрахунок — це вже зароблені гроші: зарплата до останнього дня, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, нараховані премії. Компенсація за попередження виплачується, якщо роботодавець не дотримав строку попередження про звільнення. Вихідна допомога — понад обидва: це компенсація за сам факт втрати роботи. Остаточний розрахунок належить завжди, а вихідна допомога — лише за певних підстав звільнення.
Стаття 44 КЗпП визначає випадки та мінімальні розміри:
Колективний або трудовий договір може встановлювати більший розмір. При звільненні за власним бажанням, за згодою сторін чи за порушення дисципліни вихідна допомога не передбачена, якщо інше не записано в договорі. За кордоном правила різні: у США федерального обов'язку немає, у Польщі скороченим працівникам компаній від 20 осіб належить від одного до трьох місячних окладів залежно від стажу.
В Україні базою є середньомісячна зарплата, яку рахують за Порядком № 100: середньоденний заробіток за останні два календарні місяці множать на середньомісячне число робочих днів. До розрахунку входять оклад, доплати, надбавки та премії в порядку, визначеному цим документом. Компанії, які платять більше за мінімум, найчастіше використовують формулу «N окладів за рік стажу» або фіксовану кількість місяців залежно від рівня посади. З вихідної допомоги утримуються ПДФО та військовий збір, але єдиний соціальний внесок на неї не нараховується.
Пропишіть політику заздалегідь, щоб рішення в складний момент були послідовними й пояснюваними. Звірте підставу звільнення зі ст. 44 КЗпП і договором, зафіксуйте розрахунок і дату виплати: всі суми мають бути виплачені в день звільнення (ст. 116 КЗпП), інакше роботодавець ризикує середнім заробітком за весь час затримки. Повідомте про звільнення особисто, видайте наказ про звільнення вчасно, а решту офбордингу проведіть з такою ж увагою, як онбординг: доступи, техніка, передача знань і exit-інтерв'ю, якщо це доречно.
У PeopleForce Core HR звільнення починається з форми звільнення, в якій фіксують тип і причину зі списків, визначених компанією, — тому звільнення за власним бажанням і скорочення розділені з першого дня, а звіт про причини звільнення показує, чому люди йдуть. Затвердження форми може запускати воркфлоу офбордингу із задачами для HR, IT, бухгалтерії та менеджера, а документи про звільнення генеруються з шаблонів і підписуються електронним підписом, зокрема КЕП через Дія.Підпис. Історія базової компенсації та залишки відпустки зберігаються в тому ж профілі, тож бухгалтерія отримує дані для остаточного розрахунку без таблиць, а доступ працівника до системи автоматично закривається наступного дня після останнього робочого дня.
Ми покажемо, як PeopleForce автоматизує HR-процеси, скорочує ручну роботу та допомагає командам економити до 80 годин щомісяця.