Що таке синдром «королеви-бджоли» (Queen Bee Syndrome)?
Синдром «королеви-бджоли» є психологічним і соціальним явищем, що спостерігається у робочих середовищах, коли жінка на керівній посаді дистанціюється від інших жінок у компанії — наприклад, уникає підтримки їхнього розвитку, створює перешкоди для їхньої кар'єри або демонструє преференції до чоловіків.
Термін «Синдром королеви-бджоли» було вперше представлений у публікації 1973 року. Він описував жінок, що досягли індивідуального успіху в середовищах, домінованих чоловіками, зайняли високі посади та були більш схильні приймати гендерні стереотипи. Іншими словами, ці жінки схильні сприймати своїх жіночих підлеглих як конкуренток і проявляти негативні ставлення до них, що збільшує ризик дискримінації.
Дослідження підтверджує, що цей феномен насправді має місце, особливо в організаціях із низьким представництвом жінок на рольвах у прийнятті рішень та з сильними ієрархічними культурами.
Згідно з аналізом Белль Деркс, Коулетт ван Лаар і Наомі Еллeмерс, поведінки Королеви виникають у певних обставинах — наприклад, коли жінка працює на основі переконання, що кар'єрний успіх залежить від конкуренції, а не від співпраці, оскільки організація не створює простір для одночасного розвитку кількох жінок-лідерів.
Найпоширеними причинами синдрому Королеви-бджоли є:
Синдром королеви бджіл руйнує основи здорової організаційної культури — довіру, психологічну безпеку та рівні можливості. Ось ознаки попередження та поведінки, які можуть вказувати на те, що ми маємо справу з цим явищем:
Відсутність підтримки інших жінок — замість того щоб посилювати позиції жінок в організації, людина із синдромом «королеви-бджоли» може свідомо обмежувати їхні можливості для зростання: не ділитися знаннями, не просувати їхній потенціал або ігнорувати їхні потреби в розвитку.
Відкрите заперечення жіночності — фрази на кшталт «з жінками важко працювати» можуть свідчити про відмежування від власної гендерної ідентичності та спробу будувати свій авторитет коштом інших жінок.
Створення бар’єрів для кар’єрного розвитку інших жінок — ігнорування під час підвищень, делегування менш престижних завдань або критика перед керівництвом фактично блокують професійний розвиток інших жінок у команді.
Конкуренція замість сестринства — людина з цим синдромом сприймає інших жінок як загрозу, а не як партнерок. У результаті в команді з’являються напруження, дистанція та нездорова боротьба за вплив і визнання.
Знецінення успіхів інших жінок — замість привітань з’являються іронічні коментарі, пасивна агресія або мовчазне ігнорування досягнень, що призводить до зниження залученості в команді.
Підтримання гендерних стереотипів — висловлювання на кшталт «вона сприймає все надто особисто» або «тут потрібна тверда рука» підсилюють стереотипи та підривають компетентність інших жінок. Це закріплює нерівність і ускладнює формування справедливої робочої культури.
Повторювані скарги в організаційних опитуваннях — регулярні коментарі про нестачу підтримки або напружену атмосферу в команді в опитуваннях залученості чи exit-інтерв’ю можуть свідчити про формування синдрому «королеви-бджоли» всередині команди.
З точки зору HR та управління, синдром Королеви-бджоли загрожує згуррованості команди та довгостроковому розвитку талантів. Його присутність може порушити природні механізми співпраці – співробітниці, замість розвитку в підтримуючій атмосфері, функціонують у умовах прихованої конкуренції та напруженості.
Цей феномен часто не проявляється безпосередньо – конфлікти відкрито не виникають, і команда може здатися функціонуючою «нормально» ззовні. Однак всередині можуть виникати вигоряння, відмова від професійного зростання або вихід із ініціатив. За таких умов стає важче виявляти та підтримувати таланти, а процеси розвитку стають менш ефективними, особливо серед жінок.
Синдром Королеви-бджоли може також послабити культуру зворотного зв'язку. Коли стосунки з жіночим лідером не забезпечують психологічної безпеки, працівники-жінки менш ймовірно ставитимуть питання, висловлюватимуть потреби або відкрито реагуватимуть на зворотний зв'язок. Тим часом, зворотний зв'язок, даний особою, що демонструє цей синдром, часто має оцінювальний або принизливий характер, що з часом знижує довіру та залученість у команді.
Ефективне протистояння Синдромові Королеви-бджоли вимагає дій на кількох рівнях. Початковим етапом є робоче середовище, засноване на рівності й різноманітті. Це має підтримуватися ясною політикою DEI, вимірюваними індикаторами гендерної рівності та регулярні тренінги з протидії дискримінації.. Зменшення конкуренційного тиску та зміцнення співпраці можна досягти за допомогою програм наставництва, просування жіночого лідерства та створення просторів для формування лідерських компетенцій.
Культура відкритого діалогу та регулярного зворотного зв'язку допомагає виявити ранні ознаки синдрому Королеви-бджоли. Особисті зустрічі, обговорення розвитку та безпечні канали для повідомлення про труднощі створюють простір для обговорення та дозволяють реагувати раніше, ніж нездорові механізми закріпляться.
Важливим превентивним елементом є також підготовка керівного персоналу до роботи з різноманітними командами. Лідерам слід сприяти формуванню відкритості, уважності та відповідальності за командну динаміку.
Нарешті – прозора просування та політики компенсації. Політики, засновані на чітких критеріях та справедливому підході, допомагають зменшити ризик виникнення неформальних бар'єрів та несправедливих залежностей. За таких умов синдром королеви-бджоли значно менше має шансів розвиватися.
HR-платформа — це ефективний інструмент, який допомагає боротися з синдромом Королеви-Бджоли та підтримує створення робочого середовища, заснованого на рівності, довірі та безпеці. Особливо корисними функціями є:
Огляд 360° та аналіз зворотнього зв’язку – для виявлення моделей поведінки, які можуть свідчити про нерівне ставлення або відсутність підтримки;
Звітування – для аналізу даних про просування, компенсацію та плинність кадрів за статтю та іншими змінними;
Опитування Pulse та оцінка настрою – щоб відстежувати зниження залученості;
Індивідуальні плани розвитку – для створення рівних умов розвитку;
Особисті зустрічі 1:1 – для проведення розмов про виклики та потреби;
SafeSpeak – для анонімного повідомлення про проблеми.
Синдром Королеви Бджоли — одна з найскладніших проблем, з якими стикаються сучасні організації. Хоча його часто сприймають як індивідуальну або міжособистісну проблему, насправді це відповідь на системні бар'єри, які змушують жінок обирати між солідарністю та власним професійним розвитком.
Тому боротьба з цим явищем не може обмежуватися роботою з окремими випадками. Це в першу чергу організаційна задача, яка вимагає прозорих HR-процесів, довгострокових програм підтримки та культури, основаної на рівності. За таких умов не потрібно суперництва чи боротьби за позицію за рахунок колег-жінок.
Подивіться, як PeopleForce зможе допомогти вашій компанії.